Робота для участі в обласному конкурсі творів епістолярного жанру серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів «Пам'ять наших сердець»

Лист ветеранові

Доброго дня, шановний Володимире Семеновичу!

Ми особисто не знайомі. Познайомив мене з вами нарис Саржевського Анатолія Васильовича в «Новинах Кіровоградщини». Ми прочитали його в сімейному колі. А в переддень 70-річчя звільнення Кіровограда від фашистів я на класній годині познайомила своїх товаришів з Вашими життєвими віхами.

Володимире Семеновичу, я не пам’ятаю жодного уроку, на якому панувала б така тиша. З яким зацікавленням сприймався кожний спогад із Ваших фронтових буднів!

Я обіцяла друзям обов’язково написати Вам листа.

Дорогий Володимире Семеновичу, Ваш життєвий шлях – наглядний приклад для мене. У яких складних умовах Вам, маленькому хлопчикові, довелося жити на холодній Півночі. Голодно, холодно, не було зошитів, книжок, але Ви не скаржилися. Вам подобалося учитися, і Ви наполегливо йшли до своєї мети.

Юнаком Ви зустріли війну і добровольцем пішли на фронт. І довгих чотири роки в боях, де смерть по декілька разів на добу була поруч із Вами, творили вікопомну Перемогу.

Володимире Семеновичу, Ви з такими подробицями, так емоційно розповідаєте про ті 40-пам’ятні роки, ніби це було вчора.

Мене вразило те, що Ви, офіцер, усвідомлюючи обов’язок будь-що перемогти в бою, завжди пам’ятали про живих людей, яких потрібно було зберегти. Як боляче Ви сприймаєте смерть бойових друзів, які не повернулися і в казахські аули, і в білоруські хатки, і в затишні квартири на Хрещатику!

Про страшні бої під Ржевом мені розповідав дідусь. Знає він про це із фільмів, книжок. А Ви були в тому пеклі. Ви один із тих небагатьох, хто вижив.

Кожний Ваш спогад, Володимире Семеновичу, - це окреме оповідання про мужність і героїзм таких, як Ви, справжніх синів Вітчизни. Я завжди буду пам’ятати Ваші слова: « На світі всьому є початок і кінець, немає ж кінця тільки одному – нашій джерельній любові до рідної землі».

 Ви виконали свій обов’язок перед Батьківщиною і перед молодим поколінням. Наші молоді хлопці – справжні патріоти, готові в будь- який час захищати рідну землю. В цьому і Ваша заслуга. Спасибі Вам за це!

Володимире Семеновичу, Ви мрієте з фронтовиками в День 70-річчя Перемоги. Я бачу Вас у гарному настрої, оптимізмі. Ви для мене людина, яка випромінює любов, милосердя, чуйність, відповідальність. Звичайно, я впізнаю Вас в колоні славних ветеранів. Кращі квіти я піднесу саме Вам. Міцного здоров’я, чистого неба. Низький уклін Вам, дорогий Володимире Семеновичу.

З повагою, Ліза.

P.S. Мої друзі-однокласники дуже просили Вас привітати з наступаючим святом Великої Перемоги наступним віршем:

Посміхається ранок травневий,
Трепет спогадів, потиск долонь...
У сльозинках непрохано-щедрих
Знов виблискує вічний вогонь.
Але поряд надійне плече
І дитячі допитливі очі,
І душа, в якій серце тріпоче,
Що Ваш спогад в майбутнє несе.