Есе «Я – європеєць»

Я – українка. Я – європеєць. Яке з цих визначень більше підходить до мене особисто? Що означає «бути європейцем»?  Відповіді на ці питання кожен шукає залежно від виховання, рівня освіченості.

Україна – це серце Європи. Цей вислів відомий багатьом українцям, але не кожен у повній мірі розуміє, що він означає: чи географічне розташування нашої країни, чи популярність серед народів Європи, чи неповторність українського менталітету. Та й наші знання про Європу обмежуються підручником із географії та скандальними промовами політиків. Я вважаю, що потрібно досконало вивчити дане питання.

Отож, хто такий «європеєць»?  Це людина, яка проживає у Європі. Україна ж, за дослідженнями вчених, є географічним центром Європи. Територіально наша країна більша від Німеччини, Португалії, Австрії та ще деяких країн Європи. За чисельністю вона випереджає Польщу, Словакію, Болгарію, Румунію. Я щаслива, бо тепер можу з гордістю називати себе європейкою. Та чи достатньо лише географічної належності до європейських країн? Інколи відчуваєш себе жителем не центру Європи, а периферії. Це ніби проживаєш у географічному центрі України ( в Кіровоградській області) і все ж не в столиці.

У вислові «бути українцем» багато підводних течій. За нашими уявленнями, європеєць – це  заможна людина, яка має хорошу високооплачувану роботу, яка може без перешкод подорожувати іншими країнами, яка може отримати освіту в будь – якій країні світу, яка після виходу на пенсію достойно проживає старість, не викидає сміття собі під ноги, вміє захищати свої права та свободи, впевнена у своїй державі. В такому випадку я не можу себе назвати справжньою європейкою.

Європейці відомі нам і тим, що, мало знаючи про Україну та менталітет українців, дозволяють провокаційні репортажі (як це було перед чемпіонатом Євро 2012), негативні висловлювання про наших заробітчан (а потім доводиться вибачатися, як після землетрусу в Італії), навчають наших політиків управляти державою; намагаються порушувати права і свободи інших країн (зокрема Сирії). Тоді я не хочу називати себе європейкою.

Щоб бути європейцем, недостатньо носити одяг європейських брендів, говорити англійською чи німецькою мовами (хоча знання інших мов дає змогу почувати себе вільно з іноземцями), підтримувати європолітиків. Я вважаю, що бути європейцем – це не скаржитися, а робити життя кращим; не їхати отримувати освіту за кордон, а змінювати систему освіти; не боятися відповідальності за свої вчинки; об’єднувати державу, а не ділити на «схід» і «захід»; пишатися своїм походженням, а не соромитися; піднімати рівень українського життя, вчитися у європейців толерантності, поважати надбання свого народу (літературу, мову, історію, тощо).

Мабуть, немає більш популярної теми, ніж відносини держави Україна та Євросоюзу. До України багато існує претензій , тому що в нас не так все гладко, існує багато проблем ( наприклад, низький рівень життя, корупція у владі, невиконання законів, безкарність чиновників), над якими потрібно працювати, бо вони не зникнуть, як карета Попелюшки опівночі. Потрібні зусилля всіх громадян без виключення, щоб досягти високого рівня життя та культури.

Але наша Вітчизна є європейською країною не лише територіально, не лише за бажанням політиків, а тому, що має глибокі традиції, що українці здавна сповідують принципи свободи та незалежності, притаманні багатьом народам Європи, тому ,що досягнення наших науковців у галузі медицини, космічній галузі  вражають весь світ, тому що наша мова – унікальний мовно-генетичний код українця – наймилозвучніша серед мов світу.

Розгляньмо ці аспекти. Ярослав Мудрий заклав засади демократії у Європі, відмінивши смертну кару. Богдан Хмельницький став творцем свободи від іноземної експансії. За останні 20 років у нашій країні не було збройних конфліктів, отже, ми вміємо їх вирішувати мирним шляхом. Військові – українці за кордоном виконують лише миротворчі місії. Українські спортсмени знані у всьому світі(брати Кличко, А.Шевченко), а спортсмени – пара олімпійці взагалі викликають захоплення та відчуття гордості. Українську пісню із  задоволенням слухають навіть ті, хто не знає української мови. А вишиванка взагалі стала національним трендом.

Я горджуся тим, що я українка. А українці – це європейці. Просто «наша Європа» дещо відрізняється від «старої Європи». В наших силах навчитися відчувати себе українцем та європейцем одночасно.

 Я ще школярка, але вболіваю за майбутнє України і дуже хочу, щоб Україна стала європейською державою вповні, щоб жоден європеєць навіть не подумав назвати її «меншовартісною»  і недостойною «бідною родичкою» Європи.

 Відомості про автора есе: Дворняк Юлія Сергіївна, учениця 8 – Б класу, 13 років(02.08.2000 р.н.), тел.0662329162

Навчальний заклад: Спеціалізована загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

№ 14 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Керівник, що підготував учасника: Нікішаєва Алла Євгенівна, вчитель української мови