Екологічний розвиток учнів на уроках української мови

    Людина є часткою природи, і те, що ріднить нас із навколишнім світом, повинно розвивати як екологічну, так і духовну культуру особистості.

      Катастрофічний стан навколишнього середовища, що нині вже істотно визначає стан здоров’я людей, тривалість життя, саму можливість стабільного існування, спонукає до роздумів усіх небайдужих.

      На сучасному етапі розвитку людства природокористування стає об’єктом пильної уваги кожного з нас. І дорослі, й діти повинні стати на шлях співробітництва з природою.

     Ще з дитячого садка, а потім під час шкільного навчання дитина збагачується знаннями про природне й соціальне оточення, знайомиться з цілісною картиною світу; також відбувається формування науково-обгрунтованого, морального й естетичного ставлення до нього.

     У вирішенні цих завдань першорядну роль повинна відігравати екологічна освіта. Також від розвитку нового мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища.

    Визначальним для вирішення проблем сучасності є розвиток культури суспільства, яка спрямована на підтримку та захист, а також раціональне використання природних багатств.

   Формування екологічної свідомості на уроках української мови та літератури втілюється через освітню виховну систему, яка враховує традиції та досвід нашого народу. Відбувається навчання екологічній культурі, що визначається як форма адаптації етносу до природних умов і способів творення свого довкілля.

    Наразі час виховувати підростаюче покоління не в згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з всесвітом, раціональному використанні та відтворенні його багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди й завжди.

    Невимовно чарівний світ рідного краю постає перед учнями із твору Олександра Довженка «Зачарована Десна». Під час роботи над образною системою твору, дослідження  авторських засобів виразності діти ніби відчувають гармонійне співіснування людини та довкілля, навчаються цінувати та оберігати навколишню красу.

    А скільки яскравих барв природи бачимо у поетичних творах! Наприклад, уся збірка Павла Тичини «Сонячні кларнети» насичена атмосферою занурення особистості у власну свідомість через поєднання з світом природи:

                                                     Гаї шумлять

                                                              Я слухаю.

                                                              Хмарки біжать –

                                                              Милуюся.

                                                              Милуюся – дивуюся.

                                                             Чого душі моїй

                                                              так весело.

                                                             Гей, дзвін гуде –

                                                             Іздалеку.

                                                            Думки пряде –

                                                              Над нивами.

                                                             Над нивами - приливами,

                                                            Купаючи мене,

                                                            мов ластівку.

    Через естетичне сприйняття художнього слова виховується у школярів любов до природи, розуміння необхідності її охорони.

    Бездумне ставлення до природних багатств у Радянському Союзі постає перед старшокласниками в романі Олеся Гончара «Собор». Під час аналізу цього твору молоде покоління вчиться не повторювати помилок у ставленні до довкілля, раціонально використовувати природні багатства, які не є невичерпними.

    Вміння виражати особистий погляд на природу творчими засобами, розвиток моральних і естетичних відносин учнів відбувається під час уроків української мови.  Цьому сприяють завдання, зміст яких має природничий характер:

    Складіть власні правила поводження під час перебування на природі.

Наприклад: Не рви квітів, бо знищуєш красу.

                     Не полохай птахів. Не руйнуй гнізд.

                     Не вбивай навіть найменшої комашки.

 Пропонуються приклади речень екологічного спрямування:

   Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка-земля.

   Не ламай калину, бо вона в житті єдина. Краще принеси ти їй води.

   Не рубай тополю – зустрінешся з бідою. Краще їй сестричку посади.

    Під час уроків розвитку зв’язного мовлення діти створюють художні етюди про природу. У запропонованому тексті-описі потрібно назвати художні засоби: Чарівні дерева

    Рано навесні, у період, коли гілля сусідніх дерев ще дрімає в останніх солодких снах, зацвітають магнолії. Великі, ніби майстерно виліплені з воску, блідо-рожеві або ніжно-білі квітки рясно вкривають гілки. Варто лише поглянути на цю казку, й серце назавжди збереже диво квітучої магнолії (З журналу).

    Потім учні отримують завдання написати, наприклад, про улюблену пору року. Вчителем проводиться вступна бесіда до написання творчої роботи:

Згадайте особливості природи в різні пори року. Яка з них вам найбільше подобаються? Чому саме? Підберіть епітети, порівняння, метафори, за допомогою яких ви створите яскравий світ природи. Уявіть себе спочатку художником, намалюйте образний пейзаж, а потім словесними засобами передайте це в своєму творі.

   Також діти виконують домашнє завдання екологічного характеру: підготуватися до конкурсу на краще знання загадок, прислів’їв та приказок про рослини, тварини, взагалі про охорону природи.

   Таким чином відбувається екологічний розвиток учнів на уроках української мови та літератури.